Розпочну з того, що я є найстаршою дочкою у сім‘ї, у мене є батьки Галина та Микола, молодша сестра Галина та брат Олександр. Ми усі п´ятеро проживаємо в дуже гарному місці, де багато лісу, чисте повітря і вже на жаль, мало корів))). Мені 28 років, і ми з сім´єю усе життя проживаємо і працюємо у селі Руда Брідська, Бродівського району.

Далі був візит пана Віталія Степановича, головного тренера ЛАДС та канадського фермера Жана Філіатро і ми спершу були налаштовані на будівництво нової ферми на 20-25 корів. Старе приміщення було малим і некомфортним. Я усвідомлювала наскільки це великі витрати але разом з тим я часто задумувалася про те, чим мені займатися, а також моєму брату і сестрі. Через певні сімейні труднощі, ми все-таки не змогли побудувати нову ферму, але за допомогою рекомендацій  ми змогли реконструювати стару ферму. Скажу відверто, я не думала, що це буде так складно, довго і дорого, адже утримання корів і реконструкція відбувалися одночасно. Це було складно, у нас не раз опускалися руки і було розчарування

Саме на ринку ми познайомилися із тодішньою головою кооперативу “Покрова”, пані Любою Клубок. Вона розповіла на про кооператив та те, як ми як фермери можемо мати певну користь від участі в кооперативі. Перше, що мене купило-реалізація молока. Я уявила на мить, що мені більше не прийдеться торгувати і возити продукцію на ринок. Це мене зацікавило.  Ми вступили у кооператив і продавати молока вже стали через «Покрову». Далі через пані Любу ми познайомилися із Львівською аграрною дорадчою службою та канадським проектом по створенню сімейних ферм. Я з батьками відвідали одну із таких ферм і побачила на власні очі в чому полягала суть допомоги. Це додало мені трохи більше впевненості в тому, що селянам ще хтось може допомагати.

Далі був візит пана Віталія Степановича, головного тренера ЛАДС та канадського фермера Жана Філіатро і ми спершу були налаштовані на будівництво нової ферми на 20-25 корів. Старе приміщення було малим і некомфортним. Я усвідомлювала наскільки це великі витрати але разом з тим я часто задумувалася про те, чим мені займатися, а також моєму брату і сестрі. Через певні сімейні труднощі, ми все-таки не змогли побудувати нову ферму, але за допомогою рекомендацій  ми змогли реконструювати стару ферму. Скажу відверто, я не думала, що це буде так складно, довго і дорого, адже утримання корів і реконструкція відбувалися одночасно. Це було складно, у нас не раз опускалися руки і було розчарування.

Через участь у проекті мені прийшлося стати дорослішою і розвивати підприємницьке мислення, я стараюся відвідувати усі навчальні семінари та демопокази, які організовує дорадча служба. Це тішить, адже такі цікаві і важливі речі я не чула раніше. Скажу чесно, після зустрічей на таких семінарах з іншими жінками – фермерками я розумію, що я не одна, що інші мають ті самі проблеми і виклики, що і моя сім´я. На зустрічах я бачу молодих жінок і чоловіків, і це теж додає мені підтримки.  Я стала більше цікавитися аналізами молока, я навчилася контролювати і переживати за кожну жироодиницю, бо тепер розумію чому вона важлива. Я і мої батьки менше носять води для корів, ввечері на фермі є безпечніше через освітлення, екомілк допомагає мені контролювати якість молока. Цього у мене до Проекту не було.  Похвалюся, я дуже люблю чистоту і порядок, і це допомагає мені мати молоко високої якості, я цим пишаюся, це для мене важливо. Цього року мене було обрано членкинею правління у кооперативу “Покрова”, відверто кажучи я не сподівалася на таку роль, мені багато чого ще не відомо у цих процесах, але те, що мені довіряють інші фермери – це велика гордість для мене