Останнім часом широкого поширення набуває виробництво трав’яного силосу (зерносінажу) із зернових культур при молочно-воскової стиглості, коли силосується маса всієї рослини, включаючи майже стиглі зерна (фаза молочно-воскової, початок повної стиглості). Висока кормова цінність силосу, як з кукурудзи, при цьому не досягається, але він містить також високу частку крохмалю. Для виробництва зерносінажу використовують, перш за все, овес і ячмінь. Можна використовувати і інші зернові культури, якщо підбирати сорти з вузьким співвідношенням між соломою і зерном, що дозволяє виробляти силос з високим вмістом енергії.  При ранньому  прибирання зернових на зерносінаж відкриваються можливості для посіву наступних культур (наприклад, ріпаку, суданської трави, кукурудзи) .
Кормова цінність зернових в зазначених фазах стиглості не визначається їх фізіологічним віком, як у інших кормових рослин, використовуваних для силосування, а співвідношенням  між генеративними  і вегетативними органами рослин

Зміна частки вегетативних та генеративних органів рослин та вміст  енергії у ячменю і вівса при різного ступеня стиглості.

Кормова цінність зерносінажу залежить від якості силосуємої   маси, яка визначається видом, сортом,  висотою стебла при збиранні. Вибором останньої можна незалежно від виду зернових підвищити кормову цінність зерносінажу. Найвища вона виходить при його приготуванні з колосків  коли прибирають тільки верхню третину рослин в фазі воскової стиглості.
У таблиці  наводяться дані про кормової цінності зерносінажу з різних зернових в кінці молочної стиглості.

Овес збирають у  фазах воскової – початку повної стиглості, інші види зернових – в кінці молочної стиглості. Пізніша прибирання вівса можлива тому, що його  стебло пізніше відмирає, ніж у інших зернових, а зерно і при високій стиглості добре перетравлюються ВРХ без подрібнення, що не характерно для інших зернових.  Тому інші зернові культури  необхідно збирати раніше, коли вміст СР в колосі є 40 … 45%, але не вище 50%.
Зернові, що прибирається в фазі молочно-воскової стиглості, силосуються  добре, так як і кукурудза. Вони містять 300 … 400 г СВ / кг свіжої маси, що у інших кормових трав досягається тільки при прив’ялюванні на полях.

Таким чином, тільки чітке дотримання технології заготівлі основного корму, будь то заготівля трав’яного сінажу, зерносінажу або кукурудзяного силосу, забезпечить отримання корму з високим вмістом енергії і дозволить заощадити такі дорогі корми, як концентрати і різні кормові добавки. В умовах, що склалися, коли молоко має низьку реалізаційну ціну, кожен сільськогосподарський товаровиробник повинен  працювати над зниженням собівартості виробленої продукції.

Заготовити  якісний основний корм – це збільшення продуктивності і відповідно зниження собівартості продукції.  Головне – це робити все вчасно і не допусти нагрівання силосуємої маси в кагаті.

1.Скошуємо ячмінь в стадії молочно-воскової стиглості.

2.Подрібнену зелену масу складаємо в кагат.

3.Ретельно трамбуємо

4.Температура засилосованої маси на другий день закладки  (на глибині 1 м) не перевищує 40 градусів.

5.Накриваємо 2 шарами плівки.

6.Отримуємо якісний корм.