Історія успіху цієї жінки, здається, розпочалася ще в період навчання у школі, коли однокласники та друзі впевнено стверджували, що Оленка буде власницею магазину із золотом.  Мабуть, ні вони, ні вона ще не знали, що золото – це не лише цінний метал. Сьогодні для власниці фермерського господарства  її «золото» – це її родинний бізнес.

8 років молоде подружжя Олени та Василя пропрацювали в Іспанії, де народилися обоє синочків. Роки йшли, діти підростали і перед сім’єю виникло дуже важливе і вирішальне питання: бути тут чи повертатися додому?

Повернулися і не розгубилися. Випадкові зустрічі та знайомства, досвід роботи за кордоном, величезне бажання започаткувати «щось своє» та передати це дітям.  Матеріальних ресурсів було не багато для започаткування самостійного бізнесу. Тому Олена і Василь використали усі можливості для того, щоб здійснити задумане. Старе і занедбане фермерське  господарство у селі Корничі, звідки родом батьки та дідусь Василя, співпраця із спеціалістами ЛАДС, участь в Проекті, навчання, семінари, реконструкція ферми, закупівля перших 10 корів, перші новонароджені телята, перші посіви. У 27 років Олена стала власницею фермерського господарства та разом і чоловіком Василем часто відчували себе студентами на практиці, адже обоє не мали спеціальної професійної освіти.

У  травні сім’я відзначатиме перший бізнес-ювілей – 5 років успішної діяльності ФГ «Черепаніна».  За цей період було багато труднощів. Але це робить сім’ю-фермерів ще більш професійними та виробляє підприємницький хист.

У 2016 році Оленка разом з іншими жінками-лідерками представляла інтереси фермерів на зустрічі з депутатами в Києві.

Цього року була обрана у члени правління кооперативу «Воля» та рішенням загальних зборів делегована представляти інтереси кооперативу на загальних зборах  КО «Рівноправність».   Рекомендація , якою ділиться жінка: «Не чекай, що тобі хтось щось має зробити. Не очікуй від держави, району, сільського голови, що вони мають тобі щось давати. Шукай і добивайся самостійно, адже це твій бізнес, а не їх».

Вона знає усіх необхідних спеціалістів, знає куди і до кого звертатися за порадою чи інформацією. При усіх таких обов’язках Олена разом з чоловіком Василем виховують двох дітей, які усе літо проводять разом із своїми корівками. Вони знають чим годувати корів, як їх доїти, що посіяно, коли потрібно здійснювати перший укіс, навіщо охолоджувати молоко. Так сім’я готує дітей до продовження родинної справи. Адже в планах збільшення поголів’я, будівництво сучасного автоматизованого доїльного залу та створення безприв’язного утримання корів.

Приклад Олени та Василя наштовхнув вже не на одних фермерів до власної справи. Цій сім’ї довіряють жителі села, які вже не один рік спільно беруть участь в проекті механізованого доїння на пасовищі.

Напрошується висновок, що успіх цієї жінки – це її сім’я та підтримка, наполегливість та впертість, відповідальність та турбота, любов та віра у добре продовження її історії.