А ми продовжуємо розповідати про діяльність жінок-фермерок, учасниць Проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні».
У 2017 році на карті сімейних молочних ферм Проекту з’явилася ще одна – родини Галини і Михайла Кравчишин з дітьми. Цікаво, що умови утримання корів, які створені руками фермерів за підтримки Проекту заохочують дітей та онуків працювати разом в сучасних і безпечних умовах. Онучка Таня декілька разів у тиждень традиційно управляє важливим процесом – доїння корівок.
Усі учасниці і учасники сьогодні вже усвідомлюють, наскільки інформація та знання є важливими, іноді важливішими за гранти, обладнання чи кредити. Адже усі матеріальні речі – це лише інструменти, а спеціалісти ЛАДС навчать фермерок і фермерів навичкам управління тими «інструментами», підказують як користуватися  інформацією та доцільно втілювати на господарстві.

Навіщо і яка інформація потрібна сучасним власникам та власницям корів? На жаль, застаріла і стереотипна система управління сімейними фермами часто обмежується інформацією лише про кількість надоєного молока та сумою від його реалізації. У більшості випадків – це ті показники, які найбільше цікавлять фермерів, але насправді не є критеріями прибутковості чи збитковості бізнесу.

Саме тому, наші фермери і фермерки, окрім технологічного супроводу та навчання користуються ще двома важливими інструментами. З кожною сімейною фермою працює молочний дорадник ЛАДС, який веде облік фізіологічного стану корів та вносить дані у програму Lac-T. Додатково, близько року тому назад, головний тренер ЛАДС Віталій Степанович розробив програму ведення фінансового обліку на сімейній фермі. Галина разом з дочкою Наталею більше 6 місяців вносять дані про кількість надоєного/проданого молока, витрати пов’язані з фермою та інші цифри. Від молочного дорадника Володимира Вовка фермерки дізнаються про кількість соматичних клітин та лактаційний період. Обов’язково під контролем є і облік осіменінь та отелення, адже це допомагає молочному дораднику і спеціалістам ЛАДС ефективніше супроводжувати господарство, планувати УЗД діагностику на тільність корів, забезпечувати вчасне лікування, запуск та підготовку до отелення

Саме ці два обліки дають і фермеркам, і спеціалістам ЛАДС повне бачення ситуації молочного бізнесу. Таким чином, усі члени сім’ї мають доступ до інформації про рух коштів, ефективність роботи та доцільність витрат. Що це дає? Фермери, опираючись на цифри, можуть чітко визначити чи приносить господарство дохід чи є збитковим. Галина ділиться своїм досвідом, який допоміг у певний період часу: «Реалізовувати молоко чи переробляти на сир/сметану? Здавалося, якщо переробляти, то я більше отримую заробітку. Але, якщо ми порахуємо час, який я і мій чоловік будемо на це витрачати, то я розумію, що дивитися за коровами вже не буде ні сили, ні часу, ні бажання. Краще я подбаю про те, щоб мати здорових і високопродктивних корів, відповідно багато молока, ніж загружу себе додатковою роботою. Возити молоко до інших міст продавати тим паче не вигідно, бо так пропадає весь день. А корів треба пильнувати, бо інакше – все це даремна справа», розповідає Галина.